-
1 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
2 совѣтъ
совѣтъ рада. -
3 совѣтникъ
совѣтникъ радца. -
4 совість
жна совість (сумлінно) — conscientiously, well
нечиста совість — unclean ( guilty) conscience
чиста совість — good ( clear) conscience
докори (муки) совісті — compunction, remorse, pricks of conscience
-
5 сов
(-л-)1) соль || соляной; солевой;посни сов, сёян сов — поваренная, столовая соль; сов куйлан местаяс — солевые отложения; сов перъянін — соляные копи; сов пластъяс — соляные пласты; совтор колыштӧ — нужна щепотка соли; солыс быран выйын — соль на исходегырысь сов — крупная соль;
2) засол;солыс чӧскыд артмӧма — получился хороший засол;
см. солалӧм -
6 сов
соль; гырись \сов крупная соль; поснит \сов мелкая соль; \сов доз солонка; \сов пуан завод солеваренный завод; \совтöг сёйны есть без соли □ сев. сол -
7 сов'ятко
-а -
8 совёнок
-
9 сов-
охолоняти, вистигати, вичахати К; аш совған юшка вихолонула К; пор. сову-, сув-, суву-. -
10 сов.
совершенный вид -
11 сов.
совершенный вид глагола -
12 сов.
совершенный вид глагола -
13 сов.
совершенный вид -
14 СОВ
Information technology: IDS (система обнаружения вторжения - intrusion detection system) -
15 Сов. Мин.
Abbreviation: Совет Министров СССР -
16 сов.
-
17 совёнок
-
18 СОВ-технология
abbrbrit.engl. Crystal On Board -
19 совёнок
ngener. käuzlein -
20 совёнок
См. также в других словарях:
совёнок — совёнок, совята, совёнка, совят, совёнку, совятам, совёнка, совят, совёнком, совятами, совёнке, совятах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
СОВ — СОВС система оборотного водоснабжения СОВ стойкое отравляющее вещество стойкие отравляющие вещества Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003 … Словарь сокращений и аббревиатур
сов. — сов. совет св сов. совершенный вид св Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. сов. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
СОВЁНОК — СОВЁНОК, совёнка, мн. совята, совят, муж. Птенец совы. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
совёнок — совёнок, нка, мн. ч. сов ята, сов ят … Русский орфографический словарь
Сов — (фр. Sow, фр. Sauve) французская фамилия. Известные носители: Сов, Мусса (род. 1986) сенегальский футболист, нападающий «Фенербахче» и сборной Сенегала. Сов, Шарлотта де Бон Самблансе (1551 1617) фрейлина Екатерины Медичи … Википедия
сов — (нов. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах и обозначающее: 1) совет в 6 знач. или отношение к совету, напр. совнарком, совдеп; 2) советский в 1, 2 и 4 знач., напр. соввласть, совреспублика, соваппарат, совторгслужащий. Толковый… … Толковый словарь Ушакова
сов… — (неол. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах и обозначающее: 1) совет в 6 знач. или отношение к совету, напр. совнарком, совдеп; 2) советский в 1, 2 и 4 знач., напр. соввласть, совреспублика, соваппарат, совторгслужащий. Толковый… … Толковый словарь Ушакова
СОВЁНОК — СОВЁНОК, нка, мн. вята, вят, муж. Птенец совы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
совіт — 1 іменник чоловічого роду порада розм. совіт 2 іменник чоловічого роду взаємна дружба арх … Орфографічний словник української мови
совёнок — совёнок, мн. совята (неправильно совёнки) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке